7 серпня 2008 року за межу вічності відійшла Головкіна Ірина Мар’янівна – ветеран культосвітньої роботи у Волочиському районі.
Головкіна І.М. народилася 17 лютого 1937 року в м.Сатанів Городоцького району. Після закінчення середньої школи з 1955 по 1957 роки працювала робітницею на Сатанівському цукровому заводі. У 1957 році вступила до Кам’янець-Подільського культосвітнього училища, по закінчені якого працювала завідуючою читальної зали Сатанівської районної бібліотеки для дітей.
У 1959 році Ірина Мар’янівна переїздить на постійне місце проживання до м.Волочиська. з 1960 по 1986 роки вона працює в районній бібліотеці. У 1974 році заочно закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є.Корнійчука. Це були роки професійного зростання від рядового бібліотекаря до директора районної централізованої бібліотечної системи. За високий професіоналізм у роботі, досягнення найкращих показників всієї бібліотечної системи І.М.Головкіна була нагороджена значком Міністерства культури СРСР „За відмінну роботу”, багатьма грамотами та дипломами. Тоді ж на базі Волочиської ЦБС проводився всесоюзний семінар по обміну досвідом роботи нашої бібліотеки. Портрет І.М.Головкіної, як кращого фахівця бібліотечної справи був занесений на обласну дошку пошани.
З 1996 по 2003 рік Ірина Мар’янівна працювала директором Волочиського районного історичного музею. Плідна праця на цій посаді була відмічена грамотами, подяками Хмельницького обласного управління культури та занесенням портрета на районну дошку пошани.
Окрім посадових обов’язків Ірина Мар’янівна постійно виконувала цілу низку громадських доручень з якими успішно справлялася. Вона була головою місцевого комітету бібліотечних працівників, секретарем комсомольської організації райвідділу культури, пропагандистом політшколи, секретарем первинної парторганізації райвідділу культури.
Це був справжній керівник від Бога: вимоглива, дисциплінована, з умінням завжди приймати правильне рішення в будь-якій ситуації. За своє трудове життя Ірина Мар’янівна заслужила шану й повагу від друзів, знайомих та колег по роботі.
Справедлива і товариська, ця вродлива жінка була людиною неспокійної вдачі, якій завжди було притаманне прагнення до нового, передового, незвіданого.
Ірину Мар’янівну знають як чудову маму і справжню берегиню свого домашнього вогнища. Разом із своїм чоловіком, Олександром Яковичем, вона народила, виховала і дала путівку в життя своїм трьом дітям: двом дочкам і сину. Материнське серце раділо успіхам трьох онуків. А зовсім недавно народилось дві правнучки.
Важка, довготривала хвороба та невблаганна смерть вирвала з наших рядів чудову людину і прекрасного спеціаліста. Погасла ще одна зірка на небесному небосхилі.
Головкіна Ірина Мар’янівна керівник музею у 1986 2003 роки
Кожен, хто знав цю людину, хто мав нагоду з нею працювати висловлюють щире співчуття і глибокий жаль з приводу важкої втрати.
Хай легкою буде їй свята земля, а в наших серцях світла пам’ять про Ірину Мар’янівну Головкіну залишиться назавжди.
